- сечовипускання
- —————————————————————————————сечовипуска́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
сечовипускання — я, с. Процес виведення сечі з організму людини й тварини … Український тлумачний словник
полакіурія — ї, ж. Часте сечовипускання, часті позиви до сечовипускання … Український тлумачний словник
сечовипускальний — а, е. Стос. до сечовипускання. || Признач. для сечовипускання. •• Сечовипуска/льний кана/л вивідна протока сечового міхура, через яку сеча виводиться з організму назовні … Український тлумачний словник
латиризм — у, ч. Захворювання, яке розвивається внаслідок отруєння особливим видом сочевиці і спричинює зміни кровообігу в нижніх кінцівках, розлад сечовипускання … Український тлумачний словник
недержання — я, с. Відсутність здатності утримувати чи стримувати що небудь. •• Недержа/ння се/чі мед. мимовільне виділення сечі за відсутності позиву до сечовипускання … Український тлумачний словник
олігакіурія — ї, ж. Ненормально нечасте сечовипускання … Український тлумачний словник
странгурія — ї, ж. Утруднене, болюче сечовипускання краплями; витікання сечі краплями … Український тлумачний словник
тенезм — у, ч., мед. Болючий, нестерпний позив до дефекації або сечовипускання, який не забезпечує повного випорожнення чи взагалі не приводить до випорожнення … Український тлумачний словник
уретрорагія — ї, ж. Кровотеча із сечовипускального каналу поза актом сечовипускання … Український тлумачний словник
урофобія — ї, ж., мед. Нав язливий страх: боязнь появи позиву на сечовипускання у невідповідній ситуації … Український тлумачний словник